Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму тракторів.
Мета заняття:
освітянська: формувати в учнів знання про призначення, будову та кріплення нерухомих деталей кривошипно-шатунного механізму тракторів;
розвиваюча: розвивати творче мислення шляхом аналізу, виділяти головне, порівнювати, доказувати, узагальнювати і систематизувати, ставити завданні і вирішувати їх;
виховна: інтелектуальна, предметно-практична сфера.
Тип уроку: комбінований.
Форма навчальної діяльності: групова.
Місце уроку в навчальній темі: поточний.
Тривалість уроку: 45 хв.
Робочі місця: кабінет № 9.
Забезпечення заняття:
навчально-методичне забезпечення:
❏ навчальні посібники:
⏤ Я. Ю. Білоконь., А. І. Окоча., С. П. Коханівський «Трактори» - К.: Урожай, 1987 із змінами, переклад на укр., 1991 – 368с.;
⏤ А. Ф. Головчук., В. Ф. Орлов., О. П. Строков «Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки». Підручник у 3 кн. – К.: Грамота, 2003 – кн. 1:
Трактори. – 336с. іл.
❏ плакати:
⏤ № 43 «Корпусні деталі» (Т-150).
❏ стенди:
⏤ «Кривошипно-шатунний механізм» (Д-245).
❏ електронні засоби навчання:
⏤ ППЗ "Трактори і автомобілі",
навчальна презентація «Кривошипно-шатунний механізм»
(урок № 2).
❏ технічне оснащення:
⏤ двигун СМД-60 в зборі;
⏤ натуралі зразки деталей нерухомої групи кривошипно-шатунного механізму;
⏤ комп’ютер;
⏤ портативний проектор.
Міжпредметні зв’язки:
предмети, що забезпечують: Фізика, Хімія;Технічне креслення.
предмети, які забезпечуються: Сільськогосподарські машини, Будова і ТО вантажного автомобіля.
Методи і методичні прийоми:
інформаційно-рецептивний: пояснення, роз’яснення, розповідь, бесіда, опис, ілюстрація, демонстрація, спостереження учнів;
проблемно-пошуковий: постановка проблемних завдань та пошук їх вирішення.
Після вивчення теми учень:
повинен знати:
➠ призначення кривошипно-шатунного механізму;
➠ загальну будову кривошипно-шатунного механізму;
➠ призначення, будову та умови роботи нерухомих деталей кривошипно-шатунного механізму.
повинен вміти:
➠ показувати на двигуні деталі, що відносяться до нерухомої групи кривошипно-шатунного механізму;
➠ аналізувати інформацію та робити висновки;
➠ Вести конспект.
Структура уроку:
1: Організаційний момент.
2: Актуалізація і корекція опорних знань.
3: Ознайомлення учнів із темою, цілями та завданнями уроку.
4: Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
5: Систематизація та закріплення нового матеріалу.
6: Підведення підсумків уроку.
7: Повідомлення та коментування домашнього завдання.
Хід уроку:
1: Організаційний момент. - 2 хв.
1.1.Перевірка присутності учнів.
1.2. Перевірка готовності учнів до уроку.
2: Актуалізація і корекція опорних знань (проводжу фронтальне опитування учнів та прив’язую тему нового уроку до теми попередньої). - 5 хв.
Питання для опитування учнів:
1. До якої частини трактора відноситься кривошипно-шатунний механізм?
2. Яке призначення кривошипно-шатунного механізму?
3. Із яких основних частин складається кривошипно-шатунний механізм?
4. Які із складових ми можемо віднести до рухомих, а які до нерухомих?
(Після перевірки здійснюю корекцію та узагальнюю відповіді учнів.)
3: Ознайомлення учнів із темою, цілями та завданнями уроку. – 2 хв.
Тема нашого уроку: «Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму тракторів».
В ході її вивчення перед нами постає завдання детально розглянути нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму, їх будову, встановлення на двигуни та умови роботи.
4: Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. - 28 хв.
1. Деталі групи остова, їх призначення, будова і кріплення.
Нерухомий остов двигуна з розміщеними всередині деталями, захищає їх від пошкоджень, корозії та забруднення. Деталі та вузли можуть також розміщуватись на остові ззовні.
Надійність роботи двигуна визначається міцністю та жорсткістю остова.
Остови автотракторних двигунів виготовляють шляхом відливок з сірого чавуну, або для двигунів із вставними гільзами – із алюмінієвих сплавів, при цьому гільзи виготовляють із легованого чавуну, який має високу стійкість проти спрацювання. Для двигунів, циліндри яких виконані в тілі блока, остов виготовляють із спеціальних легованих чавунів.
Для підвищення жорсткості деталі остова масивніші за інші деталі двигуна, тому вони складають основну частину загальної маси двигуна. Всі деталі остова надійно з’єднані між собою, і для герметичності та пиленепроникності площини, розняття ущільнені прокладками.
Загальна компоновка остова залежить від кількості та взаємного розміщення циліндрів, але в основному визначається типом системи охолодження (рис. 1.1.).
Рис. 1. 1 Остов двигуна з повітряним (а) і рідинним (б) охолодженням:
1 – кришка клапанів; 2, 5, 8, 12, 16, 17, 28,
29 – прокладки; 3 – головка циліндрів;
4 – циліндр; 6, 13, 19, 26 – шпильки; 7 – блок-картер; 9 – піддон картера;
10 – гільза циліндра; 11 – кришка фланця для масляного фільтра; 14, 18 – верхня і нижня частини корпуса ущільнення; 15 – сальник;
20, 21, 22, 24, 25 – кришки корінних підшипників колінчастого вала; 23 – скоба; 27 – кришка фланця для водяного насоса;
30 – гумове ущільнювальне кільце; 31 – бокова кришка.
Для двигунів із рідинною системою охолодження верхню частину остова, де розміщені циліндри (блок циліндрів) і нижню частину, де розміщений колінчастий вал і масло для мащення механізмів (картер), виконують в одній виливці, що називається блок-картером (рис. 1.2.).
Рис. 1. 2 Блок-картер дизеля СМД-60:
1 – отвір для встановлення газорозподільного вала; 2, 8 – лівий і правий півблоки; 3 – повітряна порожнина; 4 – отвір для охолоджувальної рідини; 5 – отвори для штанг штовхачів; 6 – гільза циліндра; 7 – отвори для шпильок кріплення головки циліндрів; 9 – кришки корінних підшипників.
У сучасних тракторних дизелів з рідинною системою охолодження він виконаний у вигляді коробчастої відливки з чавуну, яка має один (лінійні двигуни), або два (V-подібні) блоки циліндрів. Горизонтальною перетинкою блок-картер поділено на дві частини: верхня – це блок циліндрів, або просто блок, нижня – картер.
Для встановлення циліндрів на верхній площині блока і в горизонтальній перетинці є спеціальні отвори. На стінках отворів горизонтальної перетинки є виточки для гумових ущільнювальних кілець, які запобігають витіканню охолоджувальної рідини із сорочки охолодження блока.
На стінці картера є фланець з отворами, до якого кріпиться масляний фільтр (центрифуга), у нижній частині розташований отвір для масломірної лінійки.
До нижньої площини картера болтами кріпиться масляний піддон, в якому влаштовано злив масла зі спускною пробкою. У деяких двигунах у пробці закріплено магніт для вловлювання металевих часток, які потрапляють у масло. Між масляним піддоном і картером встановлюється картонна або паронітова прокладка.
У двигуні із повітряним охолодженням в отвори на верхній площині картера встановлюються циліндри і разом з головками прикріплюються до картера шпильками.